БАЙДУЖЕ


       Байдуже менi коли це все прийшло
       Байдуже менi куди це вiдiйшло
       Байдуже менi то небо нагорi
       Байдужi менi цi люди на землi
       Непевна перша спроба зробити 1-й крок
       Вiдоме вiдчуття як лусне твiй мозок
       I знову буде тиша i знову буде темрява
       I знову це полишу бо справа то мертва
       Невпевнений переказ затертих дуже слiв
       ПiдвищуЄ всiх тих хто знову це зумiв
       ПiдвищуЄ  Їх рейтинг в очах усiх-усiх
       Усiх тих хто ранiше зробити це не змiг
       Та радiсть перемого палаЄ на вустах
       Якесь-то шарудiння поблизу у кущах 
       Воно то не байдуже коли сидиш один
       Але не любиш дуже дивитись iз-за спин
       Дивитись як вбивають ту мрiю саме ту
       Яку колись поклав ти в безмежну пустоту
       В безмежнiй бiлий простiр поклав Ї Ї  колись
       Колись не пам’ятаЄш ти взагалi чомусь
       Навiшо випив чарку отрути тiЄЇ ти
       Навiщо ти залишив кордони пустоти
       Тепер сиджу, мiркую та байдуже менi
       Коли я бачу те що небайдуже тобi
       Коли не бачу те чого не бачиш ти
       I знову вiдгортаю небаченi свiти
       Цiкавi горизонти i чорну тверду кров
       Непризнане кохання – i я байдужий знов




13.01.99	                                        22:55

 Hу що тут можна ще додати – байдужiсть вона i
 Є байдужiсть. Iнодi вже надто припiкаЄ  такий 
байдужий настрiй i навiть народжуються вiршi i
 пiснi.